Але йдеться не про ту тканини, з якої можна зшити сарафан або джинси. Завдяки мені у майбутньому пацієнти зможуть оперативно отримувати органи й тканини, пересадки яких вони потребують. Моє завдання – створити «запчастини» для людського тіла, які будуть працювати так само, як природні, і дозволять швидко відремонтувати організм, який вийшов із ладу.
Основний матеріал для медичних інженерів – це стовбурові клітини. Їх я беру у пацієнта, а потім розмножую в біореакторі. Цим способом можна легко виростити так звану «біологічну тканинну латку», яка замінить пошкоджену, наприклад, при опіку шкіру. Я і мої колеги вже навчилися робити так, щоб клітини росли в формі потрібного органа. Але людське тіло – штука складна, і нам ще багато що належить зробити.
Ніби офісний секретар, я не уявляю своє робоче місце без принтера. Тільки в моїй справі потрібен 3D-біопринтер. Замість білого аркуша я в нього завантажую гідрогель, а замість чорнила – стовбурові клітини. Можливість взяти і швидко роздрукувати будь-який орган у майбутньому має стати звичайною справою.
На жаль, у нашій країні поки що немає освітніх програм, які проводять навчання за цією спеціальністю, існує лише низка лабораторій при науково-дослідних інститутах, що спеціалізуються на тканинній інженерії. Фахівці, які прагнуть розвиватися в цій галузі, можуть отримати базову медичну освіту. Також варто розглянути можливість навчання за кордоном: в США і Європі активно відкривають магістратуру за цією спеціальністю.
Матеріали взяли з https://proektoria.online/catalog/professions/tkanevyj-inzhener