12.05.2022 | 14:13

Щорічно 12 травня святкують Міжнародний день медичної сестри. Затвердили його на честь сестри милосердя Флоренс Найтінгейл, яка допомагала пораненим солдатам у Кримській війні. Історія свята є символічною для України, адже під час війни українські медсестри – ангели-охоронці наших воїнів.

Тож сьогодні хочемо вам розповісти успішну історію працевлаштування молодого спеціаліста Марини Примак, яка нині працює лаборантом медичним у Волинському обласному бюро судово-медичної експертизи.

Дівчина родом із міста Костопіль, Рівненської області. Спочатку навчалася на сестру медичну у Костопільському фаховому медичному коледжі комунального закладу вищої освіти Рівненська медична академія. Далі вступила у Рівненську медичну академію, де здобула освіту фізичного терапевта та ерготерапевта. Та на цьому навчання не завершила, оскільки заочно здобула ще освіту психолога.

– Закінчувала навчання, коли був карантин через пандемію коронавірусу. Батьки завжди наполягали,  щоб я продовжувала працювати в медицині, хоч я шукала себе й в інших сферах. Але все ж вирішила не залишати здобутий фах, який подобається. Адже дуже важливо, щоб людина справді любила свою роботу, – поділилася Марина Примак.

На Волинь дівчина привела любов. Сюди до коханого переїхала ще до війни. Луцьк дуже гарне, затишне місто, яке їй сподобалося. Тут в Марини Примак було багато невдалих спроб працевлаштуватися за спеціальністю, бо брати її щойно після університету, без досвіду роботи, не хотіли. Як розповідає співрозмовниця:

–  Всім потрібен був «готовий» спеціаліст, якого не треба вчити. З часом почала втрачати віру про можливість працевлаштуватися в медицині. Тож знову шукала роботу в інших сферах, думала перекваліфікуватися. Але все ж таки мрії про білий халат й роботу в медицині мене не залишали. Підтримали рішення лишитися в медицині й рідні.

Коли 24 лютого почалася повномасштабна війна в Україні, дівчина навіть думала про те, що буде працювати сестрою медичною у ЗСУ, оскільки як медик має військовий квиток. Та не судилося.

З’ясувалося, знайти роботу після університету – справжній квест. Знайомі порадили пані Марині звернутися до центру зайнятості, бо, можливо,
знайти роботу за фахом разом з рекрутерами буде легше. Так й сталося.

– Я звернулася в Луцький міський центр зайнятості й мені майже одразу запропонували вакансію лаборанта медичного в Волинському обласному бюро судово-медичної експертизи. Я пройшла співбесіду й на диво мене взяли. Мені подобається нова робота й колектив. Всі добре ставляться, допомагають адаптуватися й підказують.

Марина Примак розповідає, що відсвяткувала 12 квітня свій 24 день народження, а 13-го вийшла на першу роботу за фахом. Тож нова сторінка життя дівчини почалась досить насичено. Адже вона не тільки почала працювати, а й пішла на курси косметології, про які давно думала. Запевняє, що на цьому зупинятися не збирається, бо медицина досить багатогранна й цікава галузь. Вважає, цю сферу своїм покликанням.
 

Волинський обласний центр зайнятості