xmlns:w="urn:schemas-microsoft-com:office:word"
xmlns:m="http://schemas.microsoft.com/office/2004/12/omml"
xmlns="http://www.w3.org/TR/REC-html40">
style='font-size:10.0pt;font-family:"Verdana",sans-serif;color:black;
mso-fareast-language:RU'>Сучасний ринок праці характеризується потребою якісних
робочих місць з гідними умовами та оплатою праці і, водночас, надлишком
працівників із освітою, яка є недостатньо затребуваною у роботодавця, або ж з
невідповідною кваліфікацією. Так, протягом січня-квітня 2016 року у базі Волинської обласної служби
зайнятості було зареєстровано понад 9,5 тис. вакансій роботодавців області, а
статус безробітного мали 19,5 тис осіб. Станом на 1 травня кількість актуальних
вакансій у Волинській області становила 1585 одиниць, водночас, на обліку у
центрах зайнятості перебувало майже 12,5 тис. безробітних. Отож,
style='background:white'>на 1 вакансію в середньому в області претендувало
12 громадян, що шукали роботу. Аби отримати
роботу, необхідно активно використовувати усі можливості, які пропонує служба
зайнятості: від інформації до професійного навчання та тимчасової зайнятості.
style='font-size:10.0pt;font-family:"Verdana",sans-serif;color:black;
mso-themecolor:text1;mso-fareast-language:RU'>Але фахівці служби зайнятості не
спостерігають прагнення окремих безробітних до оперативного пошуку роботи.
Причиною цьому є відсутність законодавчо оформлених важелів для мотивації
громадян до легального працевлаштування.
style='font-size:10.0pt;font-family:"Verdana",sans-serif;mso-bidi-font-family:
"Times New Roman"'>Після реорганізації у 2010 році Міністерства праці та
соціальної політики України у Міністерство соціальної політики України в назві центрального
органу виконавчої влади знівельовано функціональну суть щодо регулювання
державою праці та заробітної плати. Таким чином пріоритетною виділено політику
соціального захисту населення. Масові виплати субсидій та державних соціальних
допомог призвели до втрати у громадян мотивації гідних офіційних заробітків.
class=FontStyle13>
class=FontStyle13>Довідково:
у 2016 році до центрів зайнятості області за довідками для оформлення субсидій
та соціальних виплат звернулося
понад 10,8 тис.. волинян.
style='font-size:10.0pt;font-family:"Verdana",sans-serif'>
style='font-size:10.0pt;font-family:"Verdana",sans-serif'>Голова Волинської
облдержадміністрації виступає з ініціативою про
style='mso-ansi-font-size:10.0pt;font-family:"Verdana",sans-serif;mso-bidi-font-family:
"Times New Roman"'>доцільність відображення терміну «праця» у назві
відповідного міністерства задля вирішення
class=FontStyle13>накопичених проблем у сфері праці та
державного регулювання рівня заробітної плати. Новий Кабінет Міністрів, зокрема
Міністр соцполітики Андрій Рева, анонсує кардинальні
зміни, що стосуються роботи центрів зайнятості – основні зусилля фахівці
спрямовуватимуться на сприяння пошукачам роботи у працевлаштуванні та дещо
зміняться підходи до соціальних виплат, зокрема, допомоги по безробіттю.
А поки
роботодавці, які співпрацюють зі службою зайнятості, переконують у небажанні
безробітних вступати у легальні трудові відносини, щоб не втратити передбачені
законодавством фінансові допомоги і субсидії.
Цілеспрямована
діяльність, разом із працедавцями області, у напрямку популяризації праці та
мотивації до роботи за допомогою семінарів, тренінгів, презентацій, економічних
екскурсій та ін.. дала змогу службі зайнятості області забезпечити роботою
style='font-size:10.0pt;font-family:"Verdana",sans-serif;mso-fareast-font-family:
"Times New Roman";color:black'>7125 осіб. На
нові робочі місця з компенсацією роботодавцям єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування працевлаштовано
style='background:white'>156 безробітних. До участі у громадських
роботах та інших роботах тимчасового характеру залучили 2507 безробітних, спонукали
до професійного навчання, перенавчання чи підвищення кваліфікації 1447 безробітних.
Довідково: у пропозиціях вільних робочих місць та вакантних посад,
зареєстрованих у центрі зайнятості, переважала заробітна плата у розмірі від
мінімальної до середньої в області – понад 7,8 тис. вакансій), майже 1,2 тис.
вакансій – із мінімальної заробітною платою і лише у 511 – пропозиція
заробітків вище середньої, яка склалася в області. Пропонували волинським
безробітним роботу із наданням житла працедавці інших регіонів: Дарницьке
трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо КП «Київпастранс»
запрошувало 30 контролерів-касирів (кондукторів), київський підприємець Едуард
Гірко шукав менеджерів для просування товарів і послуг в Інтернеті, ТОВ
«Комплекс Агромакс» філії «Гаврилівський
птахівничий комплекс» готове прийняти 25 працівників за різними професіями і
спеціальностями.
style='font-size:10.0pt;font-family:"Verdana",sans-serif'>
Передусім,
роботодавцю потрібен кваліфікованих працівник, або ж той, хто готовий до
здобуття нових знань і навичок. Служба зайнятості змушена постійно працювати
над професійним удосконаленням своїх клієнтів, аби максимально наблизити їх до
вимог сучасного ринку праці. Окрім здобуття традиційних робітничих професій
безробітні громадяни мають змогу пройти вузькоспеціалізовані курси за певним напрямком
для розширення знань, навичок, можливостей. У підтвердження – минулого року 83%
безробітних громадян пройшли підвищення кваліфікації, курси цільового
призначення за різними напрямками. Розпочинали свою роботу з організації
вузькоспеціалізованих курсів за 3 напрямками, а вже у 2015 році 2,5 тисяч
безробітних громадян навчалися за 24 напрямками освітніх курсів. Щороку
збільшується увага до організації стажування безробітних у роботодавця (зараз частка
безробітних, що залучені до такої форми навчання, з-поміж усіх, хто навчається
за допомогою служби зайнятості області, - 35%).
Прагнення України до інтеграції в європейську спільноту змушує фахівців
обласної служби зайнятості вивчати, аналізувати та адаптувати позитивний
закордонний досвід налагодження ефективних взаємовідносин на ринку праці. Для
прикладу, поняття «дорослий учень» в Естонії закріплене у чинному законодавстві
і застосовується до тих осіб, для яких навчання не є основною діяльністю, а
здійснюється паралельно з роботою, сімейним життям або іншою діяльністю. В
державі створена система підтримки освіти дорослих, яка має на меті мотивувати
до неперервного навчання. На сучасному етапі розвитку естонського суспільства
йдеться про три види освітньої діяльності дорослих: формальна освіта, яка
завершується видачею загальновизнаного диплома або
атестата; неформальна освіта – здійснюється в освітніх установах або громадських
організаціях, а також під час індивідуальних занять і, зазвичай, не
супроводжується отриманням документу; інформальна
освіта – індивідуальна пізнавальна діяльність (життєвий досвід), яка
супроводжує повсякденне життя та необов’язково має цілеспрямований характер.
Розроблена та затверджена Стратегія розвитку неперервної освіти дорослих, що
має за мету: змінити розуміння навчання; підготувати компетентних і мотивованих
викладачів та директорів шкіл; можливості навчання протягом усього життя
урівноважити із потребами ринку праці; здійснити рухову революцію в
неперервному навчанні.
Досвід Естонії можна адаптувати до українських реалій. Необхідно, щоб
освіта реально стала послугою для економіки – забезпечувала роботодавця
необхідними кадрами, яким він буде готовий створити гідні умови та гарантувати
достойні заробітки.