xmlns:w="urn:schemas-microsoft-com:office:word"
xmlns:m="http://schemas.microsoft.com/office/2004/12/omml"
xmlns="http://www.w3.org/TR/REC-html40">
src="img/publishing/?id=154303" align=left hspace=12 alt="20160404_175911"
v:shapes="Рисунок_x0020_3">«Ліс наше багатство» - цей вислів ми неодноразово чули та
бачили на численних банерах, плакатах і т. д. «Звісно, це так» - думає хтось,
звичним рухом, запускаючи бензопилу, а хтось просто іде до лісу відпочити та
подихати чистим повітрям, помилуватися красою природи. Виходить так, що
користуватись лісом є кому, а садити та доглядати його бажаючих небагато. Централізовано
вирубкою та насадженням лісу займаються лісові господарства, але їх робота є
ефективною не завжди. Можливо, це тому що підхід тут чисто виробничий,
формальний.
src="img/publishing/?id=154305" align=right hspace=12 alt="20160405_072802"
v:shapes="Рисунок_x0020_2">Змінити щось на місцях можуть лише самі люди, громада сіл
та селищ. Наскільки це реально зробити і який може бути результат наочно довів
class=SpellE>Соловичівський сільський голова Ярослав Кашуба. Відомий
ентузіаст, людина-ідея, він завжди відзначається своїми креативними думками.
Аби зробити корисну справу не лише для громади, а також для її внуків та
правнуків, Ярослав Іванович вирішив посадити ліс. Наскільки це в нього вдалось,
можна пересвідчитись за зробленими фото. У поточному році він вирішив
продовжити почате і залучив до цього членів громади, серед яких є чимало
безробітних.
style='mso-spacerun:yes'>
У кронах вітер прошумів, style='font-size:10.0pt;font-family:"Verdana",sans-serif'>
Літа так швидко проминули,
І сосонки, малі колись,
У гору віттями гайнули.
Зелений острів за селом,
Там можна просто відпочити,
Хтось зранку з кошиком пішов,
А на поляні грають діти.
Зустрілись двоє молодят,
І щось шепочуть біля дуба,
Який вже має сотню літ,
Якого посадив Кашуба!