Мабуть, самою природою закладено, що жінка приходить у цей світ створювати красу та затишок довкола себе. Педагог із Березичівського ліцею (Любешівський район) Марина Будько – яскравий приклад.
Пані Марина змалечку тягнулася до краси. Так, від бабусі, котра проживала у селі Лобна, перейняла премудрості плести кошики, а від мами – любов до квітів. Завдяки наставниці, вчительці Березичівської школи Людмилі Ковальчук, душею прикипіла до мистецтва слова. Після школи закінчила Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, здобувши диплом вчителя української мови та літератури. З теплотою згадує перші кроки свого трудового життя в тогочасній Мукошинській ЗОШ І-ІІ ст. Щоправда, невдовзі перевелася у рідну Березичівську школу. Відтоді колишня улюблена вчителька-мовник Людмила Степанівна стала її колегою.
Марина Будько має години як учитель, а віднедавна веде гурток «Мистецтво нашого народу». Окрім цього, вона – заступник директора з виховної роботи. За словами вчительки, кілька років тому у неї зародилося нове хобі. Тоді на навчальний заклад надійшла інформація про конкурс «Новорічний сувенір». Виникла ідея зробити ялиночку з гофрованого паперу. Запропонувала двом дівчаткам-восьмикласницям реалізувати задум – і в них усе вдалося. Їхня ялиночка посіла друге місце в районі. «Я відпочиваю душею, отримую неймовірне задоволення, коли щось створюю. Але ніколи не маю думки, щоб зробити щось на призове місце. Просто має бути красиво й добре, точніше якомога краще. А вже професіонали хай оцінюють», – ось так описує пані Марина, як «пішло в руку» створювати красу власними силами.
Доки гурток «Мистецтво нашого народу» не діяв у ліцеї, залишалася з дітьми після уроків, коли треба було щось виготовити на конкурс. Але вже другий рік цей гурток функціонує. Школярі вчаться вишивати хрестиком, бісером і художньою гладдю. Та вишиванням наука не обмежується. Наприклад, торік взяли участь у всеукраїнському конкурсі «Український коровай». Вчителька зізналася: вперше в житті самостійно пекла особливий хліб. Усі етапи його приготування з дітьми фотографували, описували й отримали майстер-клас у світлинах. Оздобили з дівчатками коровай мастикою – прикрасили верх маками, листочками та соняшниками. Поклали хліб у кошик, котрий сама педагог сплела завчасно. Оформили синьо-жовтими стрічками й такими ж квітами. З цим виробом здобули першість в області та Києві. А потім плели дідуха на конкурс. Точніше два – більшого й меншого. Причому останнього – у формі тризуба. І саме він торік здобув друге призове місце в області.
Цього року березичівці взяли участь у конкурсі «Таланти третього тисячоліття» – виготовили пасхальну корзину, вміло поєднавши традиції та сучасність, і здобули перше місце на Волині. А на конкурс «Вишиванка дитячими руками» гладдю вишили дитячу сорочку та козацьку парубочу. Остання в Києві здобула перше місце, а дитяча – друге в області. Марина Будько скромно зазначає: усе це – не для особистого задоволення, а заради дітей, котрих хоче чомусь навчити, щоб у житті їм стало в нагоді. Адже ручна робота завжди і всюди високо цінується.
У пані Марини є ще одне кольорове і живе захоплення – квіти. Оскільки проживає в орендованій квартирі, то її улюбленці тісняться в горщиках. А довкола батьківського дому завжди був чималий квітник, бо ж і матуся її залюблена в квіти. Коли має вільний час, пані Марина охоче читає літературу, особливо сучасну та на тему психології. Якщо грибна пора – релаксує в лісі. Раніше ж досить часто мандрувала Україною, відвідувала різні храми, монастирі, замки. Також ментальність кожної місцевості «пробувала на смак», вивчаючи особливості їхньої кухні.
До слова, цього року вона відзначена премією Любешівської селищної ради як кращий педагог краю.
Любешівська районна філія Волинського ОЦЗ